(поетесі Валентині Малій присвячується)
Валя, Валечко, Валюшо!
Ох, бере твій вірш за душу.
Лине тво́я пісня сайтом
Від світання до світання.
Де навчилась так писати,
З нами ві́ршем розмовляти,
Про життя і Україну,
Про нелегку нашу днину.
Завітай до мене в гості,
Не один піднімем тост ми,
За вірші, за сайт наш милий,
За талант твій сизокрилий.
Пі́дем в поле ми гуляти,
Там нарву квіто́к багато.
Чарівні вручу букети
Сво́їй гарній поетесі.
Потім підемо до річки,
Оксамитової стрічки,
Там зеленії вербички
Нахилились до водички.
Все туманом оповито,
Луг і трави соковиті,
Вже із них униз до річки,
Заспішили роси срібні.
Ти хлюпнеш на сво́є личко
Кришталевої росички.
Враз рум’янець запалає,
Ще гарнішим личко стане.
Ох, ти, Валечко, Валюшо!
Ми з тобою зда́вна дружим.
Хочу теж я побувати
У твоїй веселій хаті.
Носик твій поцілувати,
Ці частівки проспівати,
Щоби настрій твій піднявся,
Вірш найкращий написався!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2016
автор: Володимир Бабієнко