Ти можеш довго дивитись на захід сонця, і не зрозуміти головного. Ти можеш примусити себе прокинутись раніше щоб побачити світанок, але так і не відчути всієї краси і значущості. Ти можеш писати оди землі, забуваючи казати їй "дякую!". Ти можеш підняти очі до неба, і... нічого не побачити. Ти можеш, гуляючи лісом, чути тільки шум дерев, а не пісню. Ти можеш вважати себе великим гуманістом, і бути байдужим до плачу дитини. Ти можеш розповідати про милосердя відштовхуючи ногою вуличного собаку...
Ти можеш носити національний одяг і кричати патріотичні гасла, але так і не стати патріотом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2016
автор: yurr