Нейрохірургія.
Палата N 17.
Стіни неіснуючого кольору.
Грибок на стіні.
Запах паленої проводки в коридорі.
Запах паленої гуми з-за вікна.
Вічний лай собак.
І «Господи помилуй» на весь район
задушеного попівського тенора
в ближній церкві в мікрофон.
Зачинені двері.
Мух вагон.
Вікно на північ, відкрите всім вітрам.
Плакуча іва тягнеться до мене
крізь товщу скла:
– Привіт!
– Привіт!
– Чого сумна?
– Опухлі руки.
Зелено-жовті вени.
Сама…
– Що ж ти хочеш?
І справді, що ж я хочу?
Нейрохірургія.
Палата N 17.
Це життя.
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693107
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 08.10.2016
автор: Лєна Дадукевич