Моя поезіє, ти будь моїм мечем

****
Моя  поезіє,  ти  будь  моїм  мечем.
І  завжди  буде  що  мені  сказати!
Палають  зорі  в  небі  сургучем.
І  линуть  думи  з  батьківської  хати:

Є  все  у  нас:  степи,  лани  й  ліси,
Родючі  землі,  повноводні  ріки.
Забули  тільки  в  Бога  попросить
Для  розуму  дієвих  ліків!

Усі  довкола  винні  й  неправі,
Із  вуст  зринає  "слава  Україні!"  -
Та  гордощів  без  міри  в  голові.
І  віз  стоїть.  На  місці.  І  донині.

09.02.15.,  (02:13)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693103
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.10.2016
автор: М. Завгородній