Звикаю до війни, чомусь, звикаю

Звикаю  до  війни,  чомусь,  звикаю,
здоров"я  від  війни-чуми,  немає.
Грохоче  гулко  -  вечорами  чутно,
лягаю  спати  -  чи  прокинусь?  Смутно.

Прифронтове  містечко  -  як  це  стало?
Кому  війни  убивчої  замало?
Військових  в  місті  майже  половина.
Тримайтесь,  хлопці,  бо  життя  -  єдине.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693081
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 07.10.2016
автор: Оксана Квитка