* * *

Заспівала  осінь  колисанку
На  мінорних  струнах  жовтих  трав.
Одягла  берізка  вишиванку
З  позолоти  й  дощових  заграв.
Витерла  промінням  личко  вмите,
Розчесала  вітерцем  косу,
І  серпанок  бабиного  літа
Опустився  із  плечей  в  росу...
Запросив  до  танцю  її  ясен,
З  очерету  десь  букет  зібрав
Й  закрутив  у  напівсоннім  вальсі,
Лисину  підставивши  вітрам...

...  Невисокий  міст  між  берегами,
Котиться  дорога  із  гори,
Й  поспішає  віз  по  ній  з  роками
В  діл,  де  сплять  столітні  явори.
Гей,  літа!  На  мості  зупиніться,
Розпряжіть  крилатого  коня,
Крізь  хурделицю  сухого  листя
Руки  простягла  любов  моя...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2016
автор: Valentina