Вір мені

Він  додому  прийшов,  зачепив  верхній  одяг  на  вішалку,
А  вона  телевізор  дивилась,  на  драмах  помішана.
"Знову  п'яний  приперся?"  –  кидала  в  бій  докори  фірмові.
Він  під  ніс  бурмотів:  "Я  проблему  цю  вирішу,  вір  мені".

Він  на  кухню  пішов,  холодильник  відкрив  обнадійливо  –  
Ні  борщу,  ні  вареників,  лиш  лимон  навпіл  розділений.
Похитав  головою,  рукою  торкнувся  до  тімені
І  під  ніс  бурмотів:  "Я  проблему  цю  вирішу,  вір  мені".

Він  приліг  біля  неї,  вона  уколола,  мов  списами:
"Мені  поруч  з  тобою  лежати  огидно,  йди  спи  самий".
Він  подавсь  геть  зі  спальні,  неначе  без  роду  та  імені,
Та  під  ніс  бурмотів:  "Я  проблему  цю  вирішу,  вір  мені".

"Нам  з  тобою  потрібно  поставити  крапку  у  реченні,  –
Говорила  вона,  –  На  розлуку  стосунки  приречені".
Він  уголос  сказав:  "Я  проблему  цю  вирішив,  вір  мені"  –  
На  підлогу  упали  розхристані  груди  прострілені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693004
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.10.2016
автор: Олександр Яворський