Давай, хоча б на мить повіримо у казку
Я знаю, ми - далеко не маленькі діти
Та серце хоче так відчути ласку
Всміхатись щемно й сонечку радіти
Давай, хоча б на мить втечемо з міста
Залишимо за спиною галасливі будні
І у обіймах незнайомця-піаніста
В щасливе сховаємось майбутнє
Давай, зберемо до купи усі наші мрії
Загорнемо у ніжність та кохання
Відчуємо на мить, що маємо крила
Забудемо про розлуки і прощання
Давай, хоча б на мить повіримо у казку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692973
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2016
автор: Олена Шабанова