З плоту півник кукурікав… у лиху годину,
Війну скінчу любі друзі… й підніму Вкраїну.
Це ж потрібно було, нечисть так лементувати,
Щоб ковтнули дурні лажу… сучі супостати.
Розікрали, положили… вся лежить в руїнах,
Тепер справді не впізнати, бідна на колінах.
І на заході й на сході… злодії – бомбили,
Розтягли Вкраїну кляті… в труну положили.
Доля, доленька, недоля, спить нещасна в хаті,
Невже віру й дух убили, воріженьки кляті?
Довбуть в серце біснуваті… тіло рвуть собаки,
Просинайтеся нещасні… де ви, гайдамаки?
Де ж ви правнуки козачі… чи підбили крила,
Лише вчора ж на Майдані, з вами гомоніла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692913
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.10.2016
автор: Дідо Микола