Вона приходить раптово, як раптово приходить смерть,
її годинник, як правило, завжди відстає на чверть.
Вона цінує свободу понад усе у житті,
Вона не вірить у Бога, але люди для неї святі.
Вона могла б перелічити всі скоєні нею гріхи
та всіх, з ким вона зустрічалась – чоловіки, жінки, –
всіх тих, що її торкались та мали можливість згубити,
всіх тих, що із нею кохались, та не навчили любити.
Вона прокидалась о шостій й лягала у ліжко сама,
її непрасована постіль, холодна мов зимня ріка,
була заплямована наскрізь сльозами та алкоголем,
Вона прокидалась о шостій й лягала у ліжко із болем.
Вона давно могла б стати одною з тих самих жінок,
котрим присвячують вірші, котрі не лишають думок,
котрим зізнаються в коханні на кожній другій стіні,
та, замість квітів на згадку, щоразу лишали її.
Вона досить часто палила, сигарети й зворотні мости,
і більш за все не хотіла потрапить до рук самоти.
Волосся її лиш трохи торкалося ніжних плеч,
вона жахалась відсутності мрій та внутрішніх порожнеч.
Вона з`являлась тоді, коли всюди давно вже стемніло.
Я бачив її десь тричі, сумну та трохи сп`янілу,
Хтось мовчки на неї дивився, хтось думав, що то месія,
Та тільки я один знав, що так виглядає надія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2016
автор: ЖУРАВЕЛЬ