По небу журавлиний линув ключ

По  небу  журавлиний  линув  ключ,
Хто  підбере  до  цього  дива  ключ?
Хто  порахує  цих  польотів  дні,
А  хто  з  них  буде  на  морському  дні?
Які  ви  в  небі  дружні  й  голосні...

По  небу  журавлиний  линув  ключ,
На  них  дивився  місяць  із-за  круч.
Я  теж  за  ними    потай  споглядав,
І  ти  це  диво,  друже,  не  проґав,
А  подивися!  Не  лови  же  ґав!

По  небу  журавлиний  линув  ключ,
На  серці  рани  болісно  печуть.
На  серці  думка  тільки  лиш  одна,
Що  там,  за  обрієм  немає  дна...
Ех-х...  обрій...  таємниця  ця  чудна.

По  небу  журавлиний  линув  ключ.
Відлинув,  зник  за  грізним  валом  туч,
І  ми  тут  стоїмо,  мов  диваки,
Аж  хочеться  підняти  кулаки...
І  канути...  і  канути  туди...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692714
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2016
автор: просто поет