З останніх сил - цвісти

Холоне  подих  осені...
А  ти...
 не  остигай!
Люби  мене,  як  влітку  -
так  гаряче!

Дивись,як  квітне  листя  
і  яскравіють  квіти!

Іще  не  час  заснути  -
навпаки:
з  останніх  сил  -  цвісти
і,  скільки  можна,  -  пити
хмільний  напій  життя!

Тож  квітни,  милий  мій,
не  остигай,
люби  мене,
кохай!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692652
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 05.10.2016
автор: Мирослава Жар