Малює жовтень ніч осінню, дощову,
де небо в хмарах і зірок не має.
Вода небесна ллется на висохлу траву,
немов осінні фарби розмиває.
Намалював вже парасольки кольорові,
все місто заховалося під них.
Вистукує у шибку мелодії чудові,
небесних зачарованих музик.
Малює клена мокрого, сирого,
що листя жовте вітер вже зірвав.
і дуба чорного, мов козака старого,
осіннім пензлем вже намалював.
На акварелі жовтень, не скупися,
лиш дощ та дощ, ще сонце намалюй.
До сонячних промінь ще пригорнися,
а нам тепло осінне подаруй.
Автор Лариса Мандзюк.
05. 10. 2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692633
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2016
автор: -