кровотечі цієї хворої осені
наповняють психозом звилини міста
небом стомленим блукаємо босими
в активному пошуку логіки й змісту
ти вгризаєшся жадібно у мої зап’ястя
мертвим листям сипляться метастази
для тебе я стану найбільшим нещастям
натомість мене розіб’єш на фрази
нам ангели лаштують вміло засідку
ми ж воскреснем новим рецидивом
шепочеш типу працюєш на розвідку
наплювати кажу
ти дуже красива
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692433
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2016
автор: Ендрю Мітін