Зректися слів своїх
І пам'ять спопелити,
Чимдуж від себе
Бігти навмання,
Сміятись до нестями
Й сльози лити,
Клясти і возвеличувать
Його ім'я.
Йти напролом
І падать на коліна,
Відчути серцем
Потаємний крок,
Аж поки раптом
Не впаде зневіра
Й не зітне крил
Летіти до зірок.
Все розуміть
І зради не пробачить,
Хоч не було
Обіцянок і клятв,
Сліпою буть
І все на світі бачить,
Знайти його
Й назвати "брат".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2016
автор: Вікторія Коваленко