Рейдер

-Боюся,  він  просто  рейдер,
Хапає  чужі  серця,
Полює  на  живця,
А  кожним  залицянням
Тамує  одну  з  потреб...

У  цьому  твоя  межа,
Короткий  шматочок  сторі,
Звичайно  бути  актором
В  шаленому  ритмі  повторів,
Коли  усі  в  тебе  в  покорі,
Нелегко.  У  цьому  і  шарм.
Безжальна  така  любов.
Не  думай,  що  не  прийде,
Тебе  все  одно  знайде,
Зі  стелі  якось  впаде
Чи  з  неба  на  плечі  зійде,
У  квачик  зіграє  з  тобою,
І  в  тобі  загине  актор..
А  знаєш,  що  тебе  вразить?
Не  слово  або  бажання,
Не  назва  його  "кохання",
Не  скарги  чи  нарікання,
Не  дівка  твоя  остання,
А  те,  що  не  буде  відрази.
Вона  не  настане  відразу,
І  потім  не  буде  сказу,
Знайомого  вже  екстазу,
Нічого.  Одне  лиш  тепло.
Раніше  так  не  було.

-Він  думатиме:  "Все  одно.
Пройде,  все  на  світі  проходить!"
І  це  його  щира  брехня.

Питаєш  чому  не  виходить
Забути  людину?  Щодня,
Всю  ніч,  кожну  мить,  щохвилини
Вона  у  твоїй  голові.
У  серці,  від  скронь  і  до  ніг.
Вселилася  чомусь  і  не  спить,
Гуляє  у  твоїх  думках,
Героєм  у  твоїх  рядках,
Смакує  у  твоїх  битках,
На  одязі  в  білих  нитках..
Живе  у  тобі,  і  магнітом
Ти  з  нею  проводиш  все  літо,
А  потім  майбутнє  життя...
Така  от,  мій  рейдер,  любов.
І  як  не  пручайся  від  неї,
І  як  не  гаси  той  вогонь,
Згорить  все  до  самої  стелі.

-А  він  у  минулім  дракон,
На  віки  вже  стане  веселий...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2016
автор: Наталька Коваль