Надворі снігу ще нема,
Ще буде хуртовина.
А зараз вибори у нас-
Нещасна Україна.
Такого покоління ми?
Чи за гріхи прокляті?
Не можуть ладу навести
Чиновники рукаті.
Тому життя таке у нас.
Я так собі гадаю,
Що зверху донизу бардак,
Держави в нас немає.
Як тільки вибори ідуть,
Що хочеш, обіцяють.
А як пройшли , забули суть –
Уже не пам»ятають.
А ці прийшли ні-бе, ні-ме!
Старих в тюрми сажають,
Самі пантрують, вкрасти де,
І тільки обіцяють;
Піднімем пенсії усім
І збільшимо зарплати,
Бо ми, конкретні пацани,
Народні депутати.
Дешевий газ буде усім
І світло, й гречка «тоже».
Як тільки в раду пройдемо,
Вам Бог усім поможемо.
Але вони вже раз пройшли
І враз про нас забули.
- Хто ви такі? Ви є ніхто! –
Від них не раз ми чули.
У них - і бізнес і бабло.
То ж їм на нас начхати.
Хто ми такі?! Як ми ніхто,-
Не пустем в депутати.
Жовтень 2012 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2016
автор: kuzsm1957