Під старою будинковою аркою,
Що вже давно покрилася мохом,
Сидить він, вкритий маринаркою
І ззаду підпертий порогом.
Поблизу вже облізлих дверей
На твердім, на холоднім камінні
Сидить маленький, худий єврей,
Гріється на сонячнім промінні.
Близько до розбитих вікон
Й ногами на уламках скла
Він милувався весняним цвітом
І благав серпневого тепла.
У дворику навіть собака є,
Про неї і дбають більше.
А в нього вже тіло гниє,
Та очі в нього зовсім інші.
В тіні від ліпнини на стінах,
Що місцями і зникла зовсім
Не чекає він на спасіння,
Він просто чекає на осінь.
І під тією старою аркою
Маленький єврей таки згниє.
Він вкритий легкою маринаркою.
Ніхто й не знає чи був, чи є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691898
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 01.10.2016
автор: Чудна Пташина