Нам випало, сину,
Досіяти ниву.
Ще прадідом розпочату,
Хоч війни косили,
Наш рід не спинили,
Чуже не йшли позичати.
Зерно до зернини
Збирали в торбину,
Несли українське жито,
А в нім – наша доля,
Тяжка й невідома,
Та гідна того, щоб жити.
В Майдани і війни
Десь, може, й невміло
Вкидаєм зерно те, сієм,
А вже, коли вродить,
Ми станем народом,
Відхрестимось від Росії.
17.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691840
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 01.10.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)