Вбраний легінь за останньою модою
На всі тридцять два всміхався безлико
Хизувався манекенною вродою
Немов казав: «Ну що попалася, рибко»
А вона, дівча наївне, молоденьке
Дивилося на нього й боялось навіть кліпнути
Воно, мов лілія ніжне й тоненьке
Йому таку за щастя скривдити
Бо він не принц, а чисто кінь троянський
Що його доля підкинула нещира
Йому не потрібен дух повстанський
Йому близька сліпа, безглузда віра
Вона натхненно слухала
Його наперед складені казки
Про майбутнє спільне думала
І що це гра їй було невтямки
І ось він веде її в свої тенета
Мов полюванням задоволений павук
Він не відає, що за брехню його колись чека вендета
А поки Амур поспішно свій ховає лук
© Леся Приліпко-Руснак, 14.08.2016
http://lesyaprilipkorusnak.blogspot.com/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2016
автор: Леся Приліпко-Руснак