[i]Було-жило собі два слова. Одно любило правду. На цьому і скінчилась його казка. А друге — їсть собі калачів в'язку... [/i]
(Тарас Мельничук)
***
Коли життя руйнує те, в що вірив свято
Обличчя й душу брудом залива
Ти розумієш, як реально небагато
Насправді коштують слова…
Їх роздають наліво і направо
Лиш для досягнень ефемерної мети
В обгортку загортають їх яскраву
Щоби від суті лоском розум відвести
Ти «згодувала» слів мені багато
Я дивувався кожному: - «овва!!!»
Та не усе, що має блиск то злато
Слова, слова, слова … слова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691808
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.10.2016
автор: Вадим Кравець