Сумно мені, мамо, темно.
Та за ким мій жаль - не знати.
Серце б"ється надаремне
Відчинити тяжкі ґрати.
Відчинити, відлетіти,
(у буден цупким полоні,
мов кутом карані діти)
Та на варті злії скроні.
Ти скажи мені - чи знала?
Що так буде? Що так важко?
Але ж геть не так співала...
Не журися, моя пташко...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=69172
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.04.2008
автор: Soteira