Татку рідненький, одинадцять років уже,
Років без тебе. Вони пронеслись, як година.
Взнала як боляче ранить зле слово чуже,
Та не здаюся, бо таткова все ж я дитина.
Згадую скільки добра ти у світ цей приніс,
Людям скільком допоміг у житті безкорисно.
Вибач що плачу, не можу я стримати сліз,
Нині мої іменини, а серце так тисне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691632
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.09.2016
автор: Патара