О, що за природи сила чудова –
перетворює навіть дуби в дрова;
сила води, що світла феєрію дарує,
а наступної миті велетом лютує.
Гроза – прекрасне дійство Землі,
що народжує страх в кожному стеблі,
а натомість музику грому дарує –
дискотеку води та світла презентує.
Це є сила, яку вже не зупинити –
її можна лиш почати любити;
природи силу слухати навчитись –
її вологою нарешті насолодитись...
Гроза нікого не вчить щадити,
вона і добра не може дати,
але точно про неї можна сказати,
що не буде ніколи брехнею годувати!
Нічне небо в грозу – передвісник радості,
який є розрухи братом байдужості.
Це є міць і сила природи добра,
хоча наслідки є нащадками зла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691559
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.09.2016
автор: VictoR