Любов осіння

Вона  тяжко  гупає  у  сонячне  сплетіння
Вона  нанизує  мене  на  цвях  твого  болю
Вона  постійно  коле,  надто  коле.
Любов  осіння.  

Мені  б  дременути  далеко-далеко
Мені  б  лишитися  поруч-поруч.
Ти  поряд  з  серцем  моїм,  ліворуч.
Пробач  мені  за  усе,  лелеко.  

І  ми  приречені  на  зотління.  
І  я  вже  нічого  в  любові  не  тямлю.  
Лишень  серця  вам,  чудесним,  краю.  
То  чом  прийшла  ця  любов  осіння?  

14.11.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2016
автор: Марія Дачковська