Почуй мій сум, прийми сльозу,
Що лине, аж на сьоме небо.
Пробач, що не іду - повзу,
Але ж таки повзу до тебе.
Прийми мій страх, забутий гріх,
Німу любов, що гріє серце,
Мій безпорадний крик і сміх,
Приправлений словами з "перцем".
Я розділю з тобою біль
І щастям щиро поділюся.
У тобі втопиться мій хміль,
З твоїх долонь життя нап'юся.
В твоїх очах мій клаптик неба,
В твоїх вустах - мої вуста.
Усе що маю - все від тебе,
Від мого роду, до хреста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691467
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.09.2016
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна