Злетіти б під небо,
Де промені сонця,
Де хмари із снігу,
Іскристії брили
В дитинство казкове
Мрійливе віконце
Невидимим змахом
Мені б відчинили.
Вмоститись між хмари
В пухнастеє крісло,
Розкинути руки,
Щоб стомлено впали,
І в затишку скелі,
Що снігом нависла,
Сплести всі думки,
Що колись роз'єднались.
Примруживши очі
Від сонячних бризок,
На повнії груди
В нестямі вдихнути,
Од сяйної величі
Враз відлетіти
Та в море блакиті
Як бусол пірнути.
29.09.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691445
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.09.2016
автор: Valery