А доля видно схитрувала
І щастям дрібно підсолила
Кохання так і не впізнала
У просторі думок згубила...
Я знову плачу - так щодня
Уже дірки кричать на серці
За що ж мені така платня
Холод виблискує на скельці
Нелюбому дивлюсь у очі
У порожнечі тій гублюсь
Найважче пережити ночі
Як в мріях з зорями стелюсь
Як у думка лечу я в прірву
Не піднімає мене щастя
Востаннє своє серце вирву
Із болем піду до причастя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2016
автор: Олена Шабанова