в таких кількостях, що той, хто себе заставить це робити, за ці роки забуде, що таке справді важливі речі і взагалі для чого він живе.
Забуде, що таке спати міцно, їсти повільно, думати про що хочеться, дружити, любити. Злитись, досліджувати.
Насправді цього я боюсь. Лапи геть від мого життя, універ!!
Є такі провалля, в які можна впасти, і я тримаюся подалі від них. Якщо вже я роблю винятки, значить, знаю, заради чого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2016
автор: Надійка Голобородько