А що таке любов?, -і що вона дає?,
невже вона для всіх ,- лиш радість роздає?
невже терпить страждання?, - і грубий подих слів?
невже не бачить болі?, - і неприсутній гнів?
Вона проста відкрита, - не заздрить не таїть,
вона завжди як літо, - хто перед ним встоїть?
гаряче, незабутнє, - приємний спогад днів…,
і будні вже не будні, - і все як ти хотів…
А скільки в ній ліміту? – чи має вона край?,
-немає в ній лихого, - і злого «не чіпай!»,
вона немає фальші, - і золотих прикрас,
у ній лиш все найкраще, - «окраса всіх окрас!»…
Любов, - все переносить, - іде лиш до кінця,
вона приходить тихо, - у нашії серця,
насильно не заходить, - і не шука свого,
-вона чекає згоди і дозволу твого!...
Любов – це наше щастя!, -це те що не згорить!
вона завжди прекрасна!, - це не одна лиш мить…
нехай у кожне серце, - без заборон зайде,
-і залікує рани ,- і спокій віднайде…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2016
автор: Наталя Воронка