Я не знаю чи потрібно, - «людям вірити безпечно»?
Чи завжди слова,- реальність?, -І наскільки це доречно?
Як написані листівки?- Щирий запах?,чи лукавий?
Як лунає тихий шепіт?,-Хмурий він?,чи все ж ласкавий?
Я не знаю де мій парус?, -загубився і не мчиться…
І не знаю звідки вітер?,- і коли гроза скінчиться?…
Як гарячий подих бачить?- Чи від серця цей відтінок?
І чи варто окрилятись?,- Чи не буде зламних стінок?
Я не знаю твердих кроків?,- Де є пауза потрібна?
Де є правди середина?, - золота вона чи срібна?
Як горить жагучий погляд?, - Чи кипить щось всередині?
Чи можливе вічне щастя?-, чи воно лиш по хвилині?
Я не знаю, де затишок?,- Де відчалює тривога?
Скільки треба для довіри?- бо якась вона убога…
Як летять мої прохання?-Чи вони, мов порох в полі?
Я не хочу ніж страждання,- і не хочу жало болі…
Я не знаю, я стомилась, тільки хочу відпочинку…
Я закрию свої очі,- на секунду, на хвилинку…
Як пісочний той годинник,- обернусь і не побачу,
Що немає більше часу,- і немає більш пробачень…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2016
автор: Наталя Воронка