Чому, хоч стоїш ти на місці,
Крізь двері, крізь вікна, крізь стіни
Щоночі приходиш до мене?
Ні кроку ступивши, ти плинеш
Маревом в бетонній пустелі -
Примарна оаза, надія, не більше.
Лиш привид тебе, що зі стелі
Нашіптує ніччю ці вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2016
автор: Aparctis