В ті останні миті життя земного-
За місяць до надгробного прощання-
Я одне лише Тобі відповіла
На:"Я никогда не вернусь домой!"-
"Не хочу быть вдовой!"
Але це нам не допомогло!
Тебе немає кілька зим
І літ зі мною,я Тебе не забуваю,
Часто ранок чи вечір зі слізьми зустрічаю!
Прости мені,прости,
Що тривожу Твою нетлінну душу!
Здавалося,що ми будемо
Довго-довго разом жити
І не роз"єднати нас,не розлучити!
Я все плачу,плачу
І сліз у мене не вистачає!
Навіщо так страждаю?!
Адже Тебе не повернути!
3.09.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691080
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.09.2016
автор: Зоя Енеївна