Вже верба похилилась
І в очах моїх сльози.
Ще життя не скінчилось,
І гойдаються лози.
Ще шукаю поради -
Все прощаю в журбі.
Не прощу лиш я зради
Й не повірю тобі.
Доле, доле, моя рідна!
Де блукаєш ти?
Може я тебе не гідна?
Доле, як тебе знайти?
Колись прийдеш до мене
І попросиш пробачить.
Та лиш листя зелене
Все це зможе побачить,
Як тебе прожену я,
Лиш за те, що колись
Відвернувся від мене -
Ой як серце болить!
Доле, доле, моя рідна!
Де блукаєш ти?
Може я тебе не гідна?
Доле, як тебе знайти?
Знаю будеш прохати,
Щоб пробачить зуміла,
І скарби обіцяти -
Я колись це хотіла.
Та листочки зів"яли
І минула журба.
У нас спільного мало -
Я лишаюсь сама!
Доле, доле, моя рідна!
Де блукаєш ти?
Може я тебе не гідна?
Доле, як тебе знайти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=69105
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.04.2008
автор: Неля Фольмер