Сипле небо дощик сірий,
Миє осені крило,
Заготовлене вже сіно,
Та в роботі ще село.
Землю треба ще прибрати,
Їй подякувать, як слід.
«Годувальниця і мати», –
Називає її світ.
У садку останні груші
Обірвати… Смакота!..
Ба, селянські щирі душі
Всіх жаліють, і кота…
Той на припічку муркоче,
Мишку бачив уві сні,
На плиту гарячу скочив,
Що нагрілась на вогні.
Лапки лиже і тріпає –
Не чекав, що там пече.
А господар одягає
Теплий одяг на плече.
12.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691008
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.09.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)