Твоя усмішка наймиліша,
Твої долоні увесь світ,
Ти зігріваєш, лиш сказавши:
«доброго ранку чи привіт»
А твої очі, ніби море,
Що допускають хвиль прибій,
В них не потонеш ,-
лиш відкриєш жагучий парус, ніжно-голубий…
Твої розмови, не даремні,
В твоїх словах горить любов,
Цікаві прози безкінечні,
ведуть до все нових обнов…
Твоя душа ,- проста відкрита,
І твоя ласка ніби цвіт,
не дасть упасти ,
тільки вгору, у недосяжності політ…
Твої діла, - не порох в полі,
Твоє плече, - моє плече,
Підтримка, сила ,віра, воля,
нехай розлука нас не опече…
Твоя дорога, не розбита,
Бо кожен день її куєш,
Ідеш до мрії, - навіть більше ,
ти на руках її несеш…
Твої пісні, - це колискові, -
щось дуже рідне та терпке,
вони нагадують в мінорі, -
кохання вічне та палке
Твоя печаль ховає погляд,
Не хочеш болі принести,
Не хочеш зламано хитнути, -
прокладені на почуттях мости…
Усе твоє, - моє назавжди,
Усі шляхи пересіклись,
Тепер у двох, тепер ми разом, -
хоч і не знали одне одного колись…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690952
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.09.2016
автор: Наталя Воронка