Так хочеться іноді трішки забутись,
про вік, про проблеми про смуток в житті.
Поглянути в небо і сонцю всміхнутись
й босоніж пройти по ранковій росі.
Щоб зранку хотілося день розпочати,
з обіймів, цілунків, і лагідних слів.
Щоб звечора можна було б й помовчати,
поряд з коханим, аж до райдужних снів.
Так хочеться іноді просто забути,
що було, чи витерти з пам'яті дні,
яке б не було те неждане минуле
найти і у ньому хвилини ясні.
Так хочеться розуму, чіткості, сили,
натхнення, прекрасних живих почуттів.
І друзів і рідних і мрій вже здійсненних
і щоб все це зараз - поки молоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2016
автор: Наталія Дим