[u]Учора розмістила свій вірш "Сьогодні усі живі".
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 25.09.2016 - 13:40
[b]так хочеться,щоб це було правдою... frown вчора хлопець помер в госпіталі прямо на руках у дружини, який з лютого за життя тримався...жіночка все казала: " аби живий був"...Андрюша... Анічко,напиши про них...[/u][/b]
Він умирав… у неї на руках…
Із лютого змагалися обоє,
Щоб не спинилася життя його ріка,
Щоб смерть здолати ту, що із обойми.
Він умирав, такий ще молодий,
І говорили з нею… тільки очі
Про діток, що устигли народить,
Про неповторні перші їхні ночі.
Він умирав, щоби жили вони
У самостійній правовій країні,
Не знали у житті своїм війни,
Щоб не страждала більше Україна.
Він умирав… Здригнулися уста,
Німі й холодні… Так, його, Андрія…
І білий світ в очах його розтав,
Але жива, жива лишилась мрія,
Про те, що його землю – не скорить
Й народ його – нікому не зламати…
Дивилася на пару цю згори
І плакала сльозами Божа мати.
26.09.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690904
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.09.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)