…выткался на озере алый шёлк зари.
С. Есенин.
(переспів)
Ніби вишиванка гладь ріки,
Надвечір’я блискітками грає
Плачуть у гаю тетеруки
Наче дзвони між беріз лунають.
Іволга сховалась у дуплі
І від чогось там невтішно плаче…
Чом же сумувати на землі,
Як радіє серденько юначе.
Прийде вечір за кільце доріг,
Ти прийдеш, ми в свіжі копни сядемо.
Розцілую – від очей до ніг,
Всю зімну, як цвіт весни загаданий.
Пересудів в радощах нема
Де кохання з серця чистотою.
В пестощах ти, - шовк фати, - сама
Скинеш! - засліпивши красотою.
Захмелілу, візьму в дві руки
І в кущі… де будемо до ранку…
І нехай тужать тетеруки
Під заграви красного світанку!
24.09.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2016
автор: dovgiy