Жінок нелюбимих немає,
є ті, що нікому не стрілись…
Йдуть мимо, а ні щоби скраю
присісти, на мить зупинившись.
Всього лише слово промовить
й водночас життя все змінити.
Все сяйвом миттєво наповнить,
як плівку ураз засвітити.
Старих не буває чи літніх
в коханні і кожна права.
Як в мушлях ждуть перли в них срібні,
бо в душах любов їх жива.
Все виправить може неждано
один лиш зворушливий вчинок.
Жінок не бува некоханих,
допоки є в світі мужчини.
25.09.2016
* Спроба перекладу чи за мотивами твору Андрея Дементьева „Нет женщин нелюбимых“.
Андрей Дементьев
Нет женщин нелюбимых,
Невстреченные есть...
Проходит кто-то мимо,
Когда бы рядом сесть.
Когда бы слово молвить,
И всё переменить.
Былое светом молний,
Как плёнку, засветить.
Нет нелюбимых женщин.
И каждая права.
Как в раковине жемчуг,
В душе любовь жива.
Всё в мире поправимо -
Лишь окажите честь...
Нет женщин нелюбимых,
Пока мужчины есть.
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116092503306
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690839
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 26.09.2016
автор: Олександр Мачула