Осіння тиша- листя не шелесне,
Вітри поснули в хмарах від думок,
Лиш накрапає дощ - похресник,
Змиває пил й зривається в танок
Рудий каштан в зеленім светрі
Вмостився під сухим листком
Візьму його - в руці він стане теплим
Й наповнить серце молодим вином
А осінь, барвами натхненна,
У парках тішиться давно,
Розводить фарби й безперервно
Наносить їх, немов на полотно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690719
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2016
автор: сонеччко