Я не знаю, що зі мною,
вдень - одна, а в сутінках - інша.
Перестала володіти собою,
найкраща подруга - це тиша.
Любила гуляти, сміятись, бажати,
а тепер краще мовчати.
Не відрізняю брехні від правди,
здається, так буде завжди.
Не варто носити маску,
треба бути собою.
І прожити ту казку,
яку склала малою.
Час іде, все буває
Тому люби, живи,
бо біль минає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2016
автор: Sakur@