Наздогін ні про що не жалійте ніколи,
якщо трапилось те і запізно міняти.
Як нотатку зім’яту кидають додолу,
так рішуче забудьте минулі утрати.
Не шкодуйте даремно за тим, що вже сталось,
чи про те, що відбутись не може ніколи.
Лиш би чистими ваша душа залишалась
і надії птахами кружляли навколо.
Співчуття, доброти пожаліти – нахабство,
хай вам навіть в обличчя усмішка як лід.
Хтось у генії вибився, хтось у начальство...
Не жалійте, що вам не дісталось їх бід.
Ні про що не жалкуйте ніколи, нізащо –
пізно мо’ розпочав чи раніше пішов.
Хтось на флейті сюїту виконує краще,
але ноти – в душі він у тебе знайшов!
Все одно не вернути минуле ніколи:
ні змарнованих днів, ні любовних невдач...
Геніально лунає нехай чиєсь соло,
але ще геніальніший ти, як слухач!
21.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116092109889
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2016
автор: Олександр Мачула