В холодному дощі втонути
тобі, мій світе, не дозволю!
Що завтра станеться з тобою,
коли молитва болю здасться?
Що буде завтра, коли знову
ввірветься в місто смерч-зловісник,
і слово-меч в повітрі зблисне
над зав"яззю тонкої ружі...
Зрадливі барви днів вивчаю
на переправі світла й тіней,-
сьогодні сірий, завтра - синій...
З грудей дістану дивні фарби!
За́йди!... Туманні, зблідлі та понурі,-
блукаєте думками марно!
Закличу дощ: "Зігрійся, друже..."
Поп"ємо вдвох міцної кави.
23.09.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690342
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.09.2016
автор: Іванюк Ірина