Вже осінь пахне ранками
Лелеки в вирій відлітають
І я разом з лелеками
В далеку чужину збираюсь.
Прощаюсь з хатою, ріднею,
З сусідами і друзями своїми,
Прощаюсь з рідною землею
І низько їм вклоняюсь.
На сходах мати одинока,
Онучка горнеться з сльозами,
А серце так щемить тривожно,
Що хочеться від болю закричати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2016
автор: lileia