А знаєш невдячний буває вдячний
Константа стане змінною досить скоро
Життя не поділиш на успішне, часом-нещасне
Майбутнє повстане лише зі старого мору
Ти знаєш і правда буває зрадлива, як злива
Одурений в істинні, і справді, є дурнем
Я не розкажу до кінця тобі душевних ізливів
І не змушу повірити в те, що написане мною
Знай. Все навколо таке невідоме
Коли бачиш шестірку не дивись на людину грубо
Придивися. А збоку твого сусіда, навпроти.
Ця аксіома стає лише хибним, невірним, зрадливим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690288
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.09.2016
автор: Сновида