Уже ця суша задовбала,
Нам хоч би крапельку дощу,
Уся Волинь його чекала,
Щоб час спекотний трохи вщух.
Напевно грім останній нині,
Здаля, як радість прогримів,
В церквах молились на Волині,
Щоб Бог хоч крапельку вділив.
А то вже стільки без дощу ми,
Повисихали криниці.
Його так довго в нас чекали,
Бо не зійшли ще пшениці.
І дощ пішов з останнім громом,
«Курли» відлинуло вгорі,
І спокій став, як після брому,
І захід сонячний згорів.
А дощ іде, неначе манна,
Зазеленіли враз хліба,
Все ожило і ніч туманна…
В ній вмилась осінь золота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690130
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.09.2016
автор: Віталій Назарук