Блакитні небо і вода зливалися в одному кольорі... Це був світлий обіг часу, сонце так ясніло, що на мить, здалося, біле сяєво поглине цей світ й буде він дуже чистим, а ж засліпить очі...
На планеті не було видно межі велиководу, де розгорнувся цей окраєць землі - вишневий острів Творіння нового у Всесвіті... Шматочок тверді, осадчий тихими водами, з'єднаний мостом із дивним протяжним берегом, на який осів туман, важко назвати самотнім, і, все ж шлях над земною блакиттю трохи лякав, бо невідомо було, куди саме він прямував...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2016
автор: Va Ko