Я не вмію жити, як вдасться.
Я не хочу в душі порожнечі.
Я не прагну чужого щастя.
Не візьму я чужої речі.
Не зраджу Христової віри.
Милостиню не зможу не дати.
Не бажаю багатства надміру.
Я не можу образу тримати.
Блюзнірство чинить не стану.
Доброти повік не забуду.
І не вводитиму в оману.
Підлабузнюватись не буду.
Я ніколи не плюну в душу.
Я не зможу на фальш змовчати.
І якщо своє слово порушу,
То чи можна мені пробачати? 2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689929
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.09.2016
автор: Галина Брич