вертатись
з вечірнього львова
у нічне рівне
потім
у передранковий здолбунів
транзитом
сполученням
перпендикулярністю
дотичністю до життя
все не так і погано
кажу собі
завтра буде гірше
і посміхаюсь
нишком переходжу
лінію спротиву
поміж рештою ліній
щоб не збудити життя
не дозволити йому мріяти
тільки імітувати дихання
мрії ж ніколи не здійснюються
як не надійся
як цього не бажай
19 вересня 2016 [18:02]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689754
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.09.2016
автор: Віктор Шупер